Існують основні закони, які рухають капіталістичним суспільством. З них найважливіший – закон анархії виробництва, з якого випливає багато негативних рис капіталістичного світоустрою, в тому числі основний економічний закон капіталізму – закон максимуму прибутку. Ми бачимо, що капіталістичне суспільство, як і будь-яке експлуататорське суспільство, на всьому протязі його існування й розвитку супроводжують різкі економічні суперечності між різними групами населення. Ось ці групи населення, економічні інтереси яких повністю протилежні один одному, були виділені в особливий спосіб і названі «класами».
Економічні закони
В суспільстві, як й в навколишньому середовищі, немає ізольованих явищ. Усі явища економічного життя суспільства взаємопов’язані й залежать одне від одного.
Наприклад, в СРСР і в інших соціалістичних країнах засоби виробництва – фабрики, заводи, земля – перебували у власності всього народу. Тому відношення між людьми в процесі виробництва матеріальних благ характеризувались як відношення співпраці та взаємодопомоги. У свою чергу ці відношення обумовлювали соціалістичний характер розподілу результатів виробництва – в міру праці, вкладеної в спільну справу кожним членом радянського суспільства.
Товарне виробництво
На перших порах розвитку людського суспільства переважним було натуральне господарство. Кожна з первісних громад існувала ізольовано від інших, і потреби членів громади задовольнялися продуктами власного виготовлення. Натуральними були й патріархальні селянські господарства, рабовласницькі латифундії, а також середньовічні феодальні маєтки.
Які ж умови уможливили перетворення продуктів праці в товари? Як це відбулося?
Можна домогтися більшого!
2 березня в результаті вибуху на шахті «Степова» (Львівська область, Україна) 8 шахтарів загинули, ще 9 гірників тяжко поранені. Причина вибуху — надзвичайно висока концентрація метану у лаві. НПГУ (Незалежна профспілка гірників України) звинувачує у трагедії керівництво шахти, яке «не приділяє належної уваги охороні праці».
Тільки треба говорити не обтічно, а прямо: трагедія сталася з вини власника шахти, із-за край незадовільного стану вентиляційної системи, із-за відмови від фінансування робіт з попередньої дегазації вугілля, із-за економії на усіх інших технічних засобах, які забезпечують безпеку горних робіт. Саме така «економія» — економія на шахтарській крові — й призводить до загазування забоів, підвищенню концентрації метану і, як прямий наслідок, — до вибухів, у яких масово гинуть робітники-шахтарі. Читати далі
Що вивчає політична економія
Спочатку трохи про походження слова “політекономія”. Це слово походить від грецьких слів: “політейа”, що означає суспільний устрій, та “ойкономіа”, яке в свою чергу утворилось в результаті злиття двох слів: “ойкос” – домогосподарство та “номос” – закон. У буквальнім сенсі слово “політекономія” означає науку про закони господарства.
Як самостійна наука, політична економія почала свій розвиток з виникненням капіталізму – з XVI ст. Буржуазні вчені зробили багато спроб визначити предмет цієї науки. Найбільшою мірою питання політичної економії були розроблені класиками буржуазної політичної економії, в першу чергу англійськими вченими А. Смітом та Д. Рікардо. Читати далі
Суспільне виробництво
Ми знаємо, що існує багато різних наук. Одні вивчають природу – фізика, біологія, зоологія, ботаніка і. т.д. А інші – людське суспільство, це історія, література та ін.
Кожна з цих наук вивчає ту чи іншу сторону життя суспільства. Цих сторін безліч. Однак, провідну роль в житті суспільства відіграють відношення, що виникають між людьми у процесі виробництва матеріальних благ.
Чому? Тому, що людина може жити й займатись якоюсь справою, тільки якщо в неї є їжа, одяг, житло та інші матеріальні блага, які їй потрібні щоб вижити в цьому світі. Ці блага не падають самі по собі з неба – вони виробляються самими людьми. Річ у тім, що якщо тварини все необхідне їм для життя просто знаходять в природі, то людина “тим, що просто знайдено” задовольнитися ніяк не може, вона так не виживе. Для того, щоб вижити у природному світі, людина має виробляти сама для себе ті предмети, які їй знадобляться для життя – вирощувати зерно, розводити худобу, робити гончарний посуд, виробляти тканини та ін. Читати далі
