Щодо підсумків року

Аналітика 229

Вже немає сумнівів, що минулий 2020 рік запам’ятається, як один з тих років, в котрі історичний розвиток виходить з прихованого стану й проявляє себе, так би мовити, наочно, у повну міць. В цьому році світовий фінансовий капітал пішов у відкритий наступ проти усіх трудящих, спираючись при цьому на свої власні фашистські уряди. Була запроваджена фальшива, вигадана «світова епідемія коронавірусу», під прикриттям якої розтрощені вщент залишки буржуазних свобод і розірвані в шматки буржуазні конституції. Над усім світом зійшов морок фашистської диктатури.

І у цьому задушливому мороці проблисків світла немає. Якщо у 20-х – 30-х рр. XX століття, коли фашизм опановував себе у цілій низці країн, у світового робітничого класу був острів свободи, дійсна батьківщина, маяк і революційна база в особі СРСР, то сьогодні нічого подібного у нас немає. Скрізь, у повній більшості країн одне й те ж саме – фашистська диктатура фінансового капіталу, з тими чи іншими національними відмінностями.

Читати далі →

Світові економічні кризи та світові війни

Класова боротьба 885

Глобальних переділів світу в історії світового імперіалізму – останнього й остаточного етапу капіталістичного розвитку, який почався на рубежі 19-20 ст.ст., можна назвати три. Всі вони найтіснішим чином пов’язані зі світовими економічними кризами, і, по суті, є закономірним наслідком останніх.

Воно й не дивно. Старанно заганяючи себе в кут, світовий монополістичний капітал неминуче періодично приходив до стану, коли всіх слабких навколо себе він уже пограбував, і взяти з них було більше нічого. Залишалося тільки вчепитися в горло своєму побратиму по класу – такому ж великому монополісту й олігархові, як він сам.

У перший раз це сталося на початку другого десятиліття XX століття.

Читати далі →

Перерозподіл світу

Основи марксизму 268

Наші читачі, ймовірно, відчувають, що в світі явно назріває щось серйозне, але що саме, їм не зовсім зрозуміло. Деякі ЗМІ, причому не тільки лівого, а й ліберального спрямування, вже подейкують про те, що гряде новий перерозподіл світу. Але що це таке – «перерозподіл світу»? Чим це загрожує трудящим?

Щоб краще розбиратися в тому, що відбувається і розуміти, що нас може чекати, доведеться трохи згадати теорію.

Як відомо, найважливішою ознакою імперіалізму, останньої та заключної стадії розвитку капіталізму, – тієї самої, в якій знаходиться сучасний нам капіталізм – є розділ світу, що закінчився.

Що це означає?

Читати далі →

Війни справедливі й несправедливі

Основи марксизму 275

В обставинах нової імперіалістичної війни питання про характер воєн в сучасну епоху набуває надзвичайно важливого значення. Тим часом «Широке поширення набули збочення марксистсько-ленінських поглядів з питання про характер воєн в сучасну епоху, нерозуміння відмінності між війнами справедливими й несправедливими, неправильний погляд на більшовиків, як на свого роду «пацифістів» (Постанова ЦК ВКП (б) від 14 листопада 1938 року).

У окремих товаришів існує неясність, плутанина з питання розуміння батьківщини. Поняття «батьківщина» вони протиставляють поняттю «вітчизна» і приходять до абсолютно неправильного висновку: батьківщина, мовляв, поняття географічне, а вітчизна – поняття політичне. Таке спрощенство, коли поняття «вітчизна» зводиться до місця народження, неминуче веде до утвердження: якщо пролетаріат при капіталізмі не має батьківщини, то він має вітчизну, яку і повинен захищати за будь-яких історичних умовах.

Яка загальна формула марксизму з питання про ставлення пролетаріату до «вітчизни» в умовах панування буржуазії?

Читати далі →

Що вивчає політична економія

Основи марксизму 197

Спочатку трохи про походження слова “політекономія”. Це слово походить від грецьких слів: “політейа”, що означає суспільний устрій, та “ойкономіа”, яке в свою чергу утворилось в результаті злиття двох слів: “ойкос” – домогосподарство та “номос” – закон. У буквальнім сенсі слово “політекономія” означає науку про закони господарства.

Як самостійна наука, політична економія почала свій розвиток з виникненням капіталізму – з XVI ст. Буржуазні вчені зробили багато спроб визначити предмет цієї науки. Найбільшою мірою питання політичної економії були розроблені класиками буржуазної політичної економії, в першу чергу англійськими вченими А. Смітом та Д. Рікардо. Читати далі →

Чим визначається вартість товару

ПриліпленаОснови марксизму 239

Ми встановили, що мінова вартість товару – це здатність його в певній кількісній пропорції обмінюватися на інші товари. Візьмемо той же приклад. Припустимо, що відома кількість товару – 20 кг зерна – обмінюється на певну кількість іншого товару – на 10 м полотна. Природно, виникає питання: чому саме на 10, а не на 15 або на 5 м? На чому ґрунтуються пропорції обміну?

Деякі буржуазні економісти стверджують, що обмін товарів відбувається на основі попиту і пропозиції. Наприклад, англійський економіст Г. Д. Маклеод стверджував, що «відношення між попитом і пропозицією є єдиний регулятор цінності» (тобто вартості. – Авт.). Які їхні аргументи? Вони кажуть: якщо на ринку буде запропоновано для обміну більше зерна, ніж є попит на нього, то мінова вартість зерна зменшиться. Для обміну 20 кг зерна буде потрібно менше полотна, наприклад не 10, а 7 або ще менше метрів. І навпаки, коли на зерно з’являється великий попит, а пропонують його значно менше, то мінова вартість зерна підвищується, і тоді 20 кг зерна можна обміняти вже не на 10, а на 13-15 і навіть більше метрів полотна. Читати далі →

Подвійний характер праці

ПриліпленаОснови марксизму 231

В основі двох властивостей товару лежить двоїстий характер праці, що його створює. Працю кожного товаровиробника можна розглядати з двох сторін.

Перш за все це певний вид праці, що має на меті створити той чи інший продукт. Різні види праці відрізняються один від одного матеріалами (шкіра, дерево, цегла і т.ін.), знаряддями (шило і голка, сокира, пила і т.ін.), що використовуються в процесі праці, а також характером самого процесу праці. Кожна форма цілеспрямованої витрати людської енергії утворює певний вид праці (праця шевця, столяра, пічника, сталевара і т.ін.), який називається конкретною працею. Результатом праці, наприклад, шевця є чоботи, кравця – готовий одяг і т.ін. Отже, конкретна праця це праця, що створює споживчу вартість.

Читати далі →

Клас і нація

Забытые истины 447

Серед питань марксистсько-ленінської теорії, які отримали геніальну розробку в працях нашого великого вчителя і вождя товариша Сталіна, чільне місце займає національне питання.

Відомо, що в епоху Леніна і Сталіна – епоху імперіалізму і пролетарських революцій, епоху перемоги соціалізму в СРСР – національне питання придбало незрівнянно більше значення, ніж в епоху Маркса та Енгельса. За життя Маркса та Енгельса національні рухи на Заході відходили в минуле, а на Сході ще не розгорнулися. Тож не дивно, що Маркс і Енгельс, приділивши головну увагу розробці теорії класів і класової боротьби, могли дати лише основні, відправні ідеї з національного питання. В епоху імперіалізму, коли національно-визвольний рух набув у світовому масштабі величезні силу і розмах, треба було звести ці ідеї Маркса та Енгельса в струнку систему поглядів про національно-колоніальні революції, зв’язати національно-колоніальне питання з питанням про повалення імперіалізму, розглядаючи його як частину загального питання про міжнародні пролетарські революції. Це і було зроблено Леніним і Сталіним.

Читати далі →

ЗАРОБІТНЯ ПЛАТА

Политсловарь, , 410

Зміст

I. Теорія Маркса
  • Закон вартості робочої сили і заробітна плата.
  • Форми заробітної плати.
  • Динаміка заробітної плати і вартості робочої сили.
  • Національні відмінності в заробітній платі і заробітна плата в Росії.
  • Класова боротьба і заробітна плата.

Читати далі →

Якими властивостями володіє товар

ПриліпленаОснови марксизму 229

На перший погляд таке питання може здатися дивним. «Що не товар, то свої, особливі якості, і кожен товар має безліч різних властивостей», – можуть сказати товариші, що читають нас. Дійсно, коли мова йде, скажімо, про такий товар, як костюм, то ми говоримо про його колір, матеріал, з якого він зшитий, його розмір і т.ін. Таке звичайне, житейське ставлення до товару, як правило, обмежується знанням фізичних властивостей товару. Але мало хто замислюється над тим, що крім цих природних, матеріальних якостей товар має ще й громадські властивості.

Читати далі →